Зелений кліщ

Рід Mononychellus належить до родини павутинних кліщів (Tetranychidae). Ці дрібні шкідники мають високу здатність до адаптації, що робить їх серйозною загрозою для багатьох тропічних та субтропічних культур. Найбільш економічно значущим видом у цьому роді є Mononychellus tanajoa, який спеціалізується на завданні шкоди посівам маніока.

Основною кормовою базою для представників цього роду є рослини родини молочайних. Кліщі пошкоджують переважно молоді пагони та верхівки рослин, де тканини найбільш ніжні. При значному заселенні шкідник може поширюватися на всю надземну частину рослини, що призводить до її поступового виснаження та зниження загальної продуктивності посівів.

Біологія виду тісно пов'язана з кліматичними показниками. Розвиток від яйця до дорослої особини відбувається дуже швидко, особливо за умов посухи. Розмноження відбувається партеногенетично або статевим шляхом, що забезпечує швидке зростання популяції. Саме швидкість генерації робить боротьбу з Mononychellus складною, вимагаючи постійного моніторингу посівів.

Візуально пошкодження проявляються у вигляді пожовтіння листя, появи плям, а згодом — повної деформації листкової пластинки. Рослини, що піддалися нападу, виглядають «обпаленими» і пригніченими. Шкодочинність полягає у зниженні фотосинтетичної активності, що в свою чергу негативно впливає на формування товарної частини врожаю (бульб або коренеплодів).

Система захисту має базуватися на інтегрованому підході (IPM). Основні кроки включають:

• моніторинг чисельності популяції з використанням феромонних пасток;
• використання біологічних агентів, таких як хижі кліщі-фітосейїди;
• дотримання правил карантину при переміщенні посадкового матеріалу;
• вибір стійких до шкідника селекційних сортів культури.