Мітілікола

Мітілікола (лат. Mytilicola) — це рід морських веслоногих ракоподібних, що належать до родини Philichthyidae. Хоча об'єкт не належить до шкідників сільськогосподарських культур у класичному розумінні, він є серйозним шкідником у промисловій аквакультурі, що паразитує на двостулкових молюсках, зокрема на мідіях та устрицях.

Систематично мітілікола класифікується як представник підкласу Copepoda. Ці паразити мають вузьку спеціалізацію і розвинену систему адаптації до внутрішнього середовища травної системи свого господаря, що робить їх важкими для виведення в природних умовах вирощування.

Життєвий цикл паразита передбачає фазу вільного плавання личинок (наупліусів) у товщі води. Після успішного знаходження відповідного господаря личинка проникає в його кишечник. Там паразит закріплюється за допомогою спеціальних виростів, після чого починається його інтенсивний ріст та статеве дозрівання, що завершується відкладанням нових яєць.

Шкідливість мітіліколи проявляється у суттєвому ослабленні організму молюска. Внаслідок того, що паразит споживає поживні речовини господаря та пошкоджує слизову оболонку кишківника, молюски втрачають масу, стають вразливими до вторинних інфекцій, а в критичних випадках — гинуть, що завдає збитків фермерським господарствам.

Заходи захисту та контролю чисельності паразита включають наступне:

• Ретельний ветеринарно-санітарний огляд посадкового матеріалу (спату).
• Контроль чистоти акваторій, де здійснюється вирощування молюсків.
• Використання методів біологічного контролю та обмеження щільності посадки.
• Очищення фермерських установок від залишків заражених особин для запобігання поширенню інвазії.