Блішка іржаво-бура

Систематичне положення. Блішка іржаво-бура (Neocrepidodera ferruginea) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини листоїдів (Chrysomelidae). Вона є поширеним представником групи земляних блішок, що відрізняються специфічною стрибальною здатністю, завдяки якій комахи швидко розповсюджуються на ділянках з кормовими рослинами.

Культури, що пошкоджуються. Цей вид найчастіше уражує різноманітні трав'янисті рослини, особливо представників родини айстрових. Також блішка може переходити на посіви багаторічних трав та зернові культури, якщо вони вирощуються поруч із місцями її природного розмноження на дикорослих бур'янах.

Біологія та цикл розвитку. Розвиток шкідника відбувається за типом повного перетворення. Дорослі жуки перезимовують у ґрунті або рослинних рештках. Після перезимівлі вони активуються, розпочинають інтенсивне харчування та відкладання яєць. Личинки, що виходять з яєць, ведуть підземний спосіб життя, пошкоджуючи кореневу систему, що значно ускладнює своєчасну діагностику зараження.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Дорослі особини вигризають на листках дрібні отвори, які з часом збільшуються, призводячи до деформації та всихання листкової пластинки. Личинки, пошкоджуючи корені, переривають надходження поживних речовин до надземної частини рослини, що призводить до загального пригнічення посівів та суттєвого зменшення врожаю.

Заходи захисту. Система заходів включає:

• Вчасне проведення зяблевої оранки для знищення місць зимівлі.
• Боротьба з бур'янами на полях та навколо них для зменшення харчової бази.
• Використання хімічних препаратів-інсектицидів у періоди масової появи шкідників.
• Дотримання сівозміни для розриву циклу розвитку популяції.