Бура рисова цикадка

Бура рисова цикадка (лат. Nilaparvata lugens) належить до найбільш небезпечних шкідників посівів рису. Цей вид є представником ряду Напівтвердокрилі (Hemiptera), родина Свинушки (Delphacidae). Завдяки своїй здатності до швидкого розмноження та міграції, цей шкідник здатний спричинити епіфітотійні спалахи, що призводять до значних економічних втрат.

Основним об'єктом живлення для Nilaparvata lugens є рис. Комаха спеціалізується на висмоктуванні флоемного соку, що призводить до загального пригнічення рослин. Найчастіше пошкоджуються стебла та листя, що в подальшому негативно впливає на формування зерна та якість врожаю в цілому.

Біологія виду відрізняється наявністю як короткокрилих, так і довгокрилих форм дорослих комах. Останні здатні до дальніх перельотів, забезпечуючи поширення популяції на нові території. Розвиток комах тісно пов'язаний з вологою погодою та температурою, що сприяє накопиченню великої чисельності шкідників протягом вегетаційного періоду.

Характерною ознакою пошкоджень є передчасне всихання рослин, яке в агрономічній практиці називають «хоппербёрн». Окрім прямої шкоди, цикадки відіграють критичну роль у поширенні вірусних хвороб рису, які не піддаються хімічному лікуванню. Інфіковані рослини стають джерелом подальшого розповсюдження патогенів по всьому полю.

Ефективний захист від бурої рисової цикадки базується на інтегрованих системах:

• вирощування стійких до шкідника сортів рису;
• збалансоване використання добрив, зокрема уникання надлишку азоту, що приваблює комах;
• забезпечення умов для природних ворогів (хижих комах та павуків);
• регулярний моніторинг полів на наявність личинок;
• використання селективних інсектицидів, безпечних для ентомофагів.