Хвостатка падубова

Систематичне положення. Хвостатка падубова (Nordmannia ilicis) належить до ряду Лускокрилі (Lepidoptera), родини Синявцеві (Lycaenidae). Цей вид є типовим представником денних метеликів, гусениці яких можуть шкодити багаторічним насадженням.

Культури та шкодочинність. Шкідник пошкоджує переважно плодові дерева, зокрема сливу, терен, яблуню, а також дуб. Гусениці живляться молодим листям, вигризаючи в них отвори або скелетуючи їх. Це призводить до порушення фізіологічних процесів рослини, зменшення площі живлення та зниження врожайності.

Біологія та цикл розвитку. Розмноження відбувається в один цикл на рік. Зимують яйця, які самка відкладає на корі гілок. Після відродження навесні гусениці починають інтенсивно живитися бруньками та листям. Процес розвитку гусениці триває до кінця весни, після чого вона перетворюється на лялечку, з якої влітку вилітає імаго.

Характер пошкоджень. Окрім прямого пошкодження листя, шкідник сприяє загальному пригніченню росту рослин. У молодих садах значне пошкодження листкового апарату затримує розвиток пагонів, що негативно позначається на закладанні плодових бруньок та підготовці дерев до періоду спокою.

Заходи захисту. Для контролю чисельності застосовують такі підходи:

• Застосування інсектицидів широкого спектра дії при перевищенні порогу шкодочинності під час розпускання бруньок.
• Використання біологічних препаратів на основі бактерій, що безпечні для корисних комах.
• Санітарна обрізка гілок, на яких виявлено яйцекладки.
• Підтримка екосистеми саду, що сприяє розвитку природних ворогів — птахів та ентомофагів.