Червоношийна оберея

Систематичне положення. Червоношийна оберея (Oberea erythrocephala) належить до ряду Твердокрилі (Coleoptera) та родини Вусачі (Cerambycidae). Це спеціалізований фітофаг, що в природних умовах відіграє роль біологічного агента контролю чисельності рослин роду Молочай (Euphorbia), проте в умовах агроценозів може вважатися шкідником декоративних чи лікарських насаджень.

Пошкоджувані культури. Основним об'єктом живлення для цього виду є молочай (зокрема молочай лозний та молочай кипарисовий). Шкода проявляється через те, що личинки жука розвиваються всередині стебел і кореневої системи, що призводить до значного ослаблення рослини. У поодиноких випадках комаха може переходити на споріднені види рослин, що зростають поруч із природними популяціями молочаю.

Біологія та цикл розвитку. Життєвий цикл комахи триває один рік. Дорослі жуки активні у літній період, зазвичай з травня по липень. Самки відкладають яйця, роблячи надрізи на стеблах рослин-господарів. Личинки, що відродилися, впроваджуються у стебло, де живляться внутрішніми тканинами, поступово просуваючись до коріння, де вони згодом і зимують. Навесні відбувається заляльковування, після чого цикл повторюється.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Основна шкода завдається личинками, які прокладають ходи всередині стебел та кореневищ, порушуючи нормальний рух соків та живлення рослини. Зовні пошкоджена рослина починає в'янути, втрачає тургор, а при сильному заселенні може повністю засохнути. Ослаблені екземпляри стають вразливими до вторинних інфекцій та інших шкідників.

Заходи захисту. Контроль чисельності червоношийної обереї в агротехнічних умовах включає такі заходи:

• Регулярний моніторинг насаджень у період льоту імаго.
• Механічне видалення та знищення пошкоджених стебел до виходу дорослих особин.
• Дотримання сівозміни та видалення бур'янових видів молочаю поблизу культурних насаджень.
• При високій чисельності — застосування інсектицидів системної дії, дозволених для захисту декоративних рослин.