Піщаний ківсяк

Піщаний ківсяк (Ommatoiulus sabulosus) належить до класу Двопарноногі багатоніжки (Diplopoda), ряду Julida та родини Julidae. Зовні це видовжена багатоніжка, тіло якої має характерне темне забарвлення з двома поздовжніми світлими смугами. Це досить поширений ґрунтовий мешканець, що проявляє активність переважно у вологих і багатих на органіку ґрунтах.

Шкідник завдає шкоди багатьом культурним рослинам, вигризаючи підземні частини стебел, коренеплоди та бульби. Найбільше потерпають посіви цукрового буряка, картоплі, моркви та цибулинних культур. У періоди посухи або за надмірної вологості вони можуть масово зосереджуватися навколо молодих сходів, повністю знищуючи посіви на ранніх етапах розвитку.

Біологічний цикл розвитку ківсяка досить розтягнутий у часі і може тривати кілька років. Самки відкладають яйця в ґрунт, де личинки проходять кілька етапів линьки, поступово збільшуючись у розмірах. Взимку дорослі особини та личинки старших віків заглиблюються в ґрунт нижче рівня промерзання, зберігаючи високу життєздатність навіть за суворих умов.

Шкодочинність ківсяка полягає у механічному пошкодженні тканин рослин. У місця пошкоджень швидко проникають патогенні мікроорганізми, що спричиняють розвиток різних видів гнилей. Особливо небезпечним є те, що пошкоджені коренеплоди часто стають непридатними для тривалого зберігання в овочесховищах, що призводить до значних економічних збитків.

Для ефективного контролю чисельності застосовують такі заходи:

• Проведення глибокої осінньої оранки, що знижує щільність популяції у верхніх шарах ґрунту.
• Регулярне вапнування кислих ґрунтів, оскільки ківсяки віддають перевагу дещо закисленому середовищу.
• Використання пасток з приманками для вилову та знищення дорослих особин.
• Застосування хімічних препаратів на основі фосфорорганічних сполук або специфічних інсектицидних гранул при значному заселенні.