Рисовий водний довгоносик

Рисовий водний довгоносик (Oryzophagus oryzae) — це небезпечний представник ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини довгоносиків (Curculionidae). Цей шкідник вважається одним із найсерйозніших ворогів рисових агроценозів у багатьох країнах світу, де практикується інтенсивне вирощування рису.

Основним об’єктом живлення цього жука є рис посівний. Комаха виявляє високу адаптивність до водних умов, тому поширюється переважно в рисових чеках. Окрім культурного рису, шкідник здатен живитися на дикорослих злакових та осокових рослинах, що робить контроль над ним складнішим завданням.

Життєвий цикл комахи починається після зимівлі дорослих особин у ґрунті або рослинних рештках. З настанням теплої погоди вони перелітають на посіви рису, щойно їх затоплюють водою. Самки відкладають яйця безпосередньо в тканини листя. Личинки, що з’являються, опускаються у воду і живляться корінням, що критично впливає на розвиток рослин.

Шкодочинність проявляється у двох формах: жуки об’їдають листя, створюючи поздовжні «віконця», а личинки повністю нищать кореневу систему. Внаслідок цього рослини втрачають здатність засвоювати поживні речовини, жовтіють, вилягають і можуть повністю відмирати, що веде до значних втрат врожаю.

Ефективний захист базується на інтегрованому підході. Важливе значення має агротехнічний контроль, зокрема правильний режим затоплення та просушування чеків. Для зниження чисельності популяції застосовують інсектициди, якими обробляють насіння або посіви в період активного перельоту жуків на поле.

• Ретельний моніторинг заселення посівів імаго.
• Проведення агротехнічних заходів з осушення чеків для переривання циклу розвитку личинок.
• Використання обробки насіння системними інсектицидами.
• Обприскування посівів за перевищення економічного порогу шкодочинності.