Підвальний слимак

Підвальний слимак (Oxychilus cellarius) — це представник ряду Легеневі слимаки, що належить до родини Oxychilidae. Цей невеликий молюск має характерну пласку раковину жовтувато-коричневого кольору, яка відрізняється скляним блиском. Він часто зустрічається в затінених, вологих місцях, підвальних приміщеннях, оранжереях та теплицях.

Цей вид є поліфагом, тобто живиться широким спектром рослинної їжі. Найбільшу шкоду він завдає молодим паросткам овочевих культур, салатним листям, суниці та іншим ягодам, що контактують з ґрунтом. У сховищах цей шкідник здатний пошкоджувати коренеплоди та бульби картоплі, вигризаючи в них м'якоть.

Біологічний цикл розвитку залежить від вологості навколишнього середовища. Підвальні слимаки відкладають яйця в ґрунт невеликими купками. За сприятливих умов — високої вологості повітря та ґрунту — розвиток поколінь відбувається досить швидко, що дозволяє чисельності популяції стрімко зростати протягом літнього сезону.

Шкодочинність проявляється у знищенні посівів та товарної частини врожаю. Через пошкоджену шкірку плодів та листків у рослину легко проникають збудники гнилей. Окрім механічних пошкоджень, слимаки залишають на рослинах слизові виділення, які псують естетичний вигляд продукції та роблять її непридатною для споживання.

Для захисту рослин важливо дотримуватися таких заходів:

• Регулярне розпушування ґрунту та знищення бур'янів навколо грядок.
• Встановлення пасток, що використовують пиво або спеціальні принади.
• Використання мульчі з жорстких матеріалів, таких як подрібнена яєчна шкаралупа або гравій.
• Застосування біологічних та хімічних моллюскоцидів при масовій навалі шкідника.