Пандінус

Систематичне положення. Пандінус (лат. Pandinus) належить до ряду Скорпіони (Scorpiones), родини Scorpionidae. Це рід великих тропічних членистоногих. У сільськогосподарській практиці цей об'єкт не вважається класичним фітофагом, оскільки його раціон базується виключно на поїданні комах та дрібних безхребетних.

Біологія та цикл розвитку. Пандінуси є мешканцями вологих тропічних лісів. Вони ведуть прихований спосіб життя, активізуючись у нічний час. Самки проявляють турботу про потомство, виношуючи ембріони та оберігаючи молодняк після народження. Їхній розвиток є досить повільним, що обмежує їхнє розмноження в умовах інтенсивного землеробства.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Пряма шкода культурним рослинам відсутня. Однак, при високій щільності поселення в розплідниках, пандінуси можуть руйнувати структуру ґрунту шляхом створення нір. Це призводить до оголення або пошкодження кореневої системи чутливих декоративних або лікарських культур, що вирощуються в умовах закритого або захищеного ґрунту.

Культури, що піддаються впливу. Найчастіше питання взаємодії з пандінусами виникає при догляді за культурами, що потребують високої вологості та притінення — наприклад, у теплицях, де вирощуються тропічні квіти. Вони не пошкоджують листя чи плоди, але їхня діяльність у прикореневій зоні може негативно впливати на розвиток молодої розсади.

Заходи захисту. Спеціалізовані заходи проти пандінусів зазвичай не проводяться, оскільки вони є корисними хижаками, що контролюють популяції інших шкідливих комах. Для контролю чисельності в місцях, де вони створюють перешкоди для агротехніки, варто застосовувати:

• Підтримку чистоти на території розплідника, видалення залишків деревини.
• Облаштування бар'єрів, що обмежують проникнення особин у робочі зони.
• Використання засобів індивідуального захисту працівниками.
• Проведення регулярної аерації ґрунту, що робить умови менш придатними для облаштування нір.