Несправжня щитівка туєва

Систематичне положення цього шкідника належить до ряду напівтвердокрилих (Hemiptera) та родини несправжньощитівок (Coccidae). Parthenolecanium fletcheri є спеціалізованим видом, який часто виявляється на хвойних культурах лише після появи значних пошкоджень. Його захисний щиток, що щільно прилягає до поверхні гілки, робить шкідника майже непомітним під час звичайного огляду саду.

Культури, що пошкоджуються, переважно включають види родини кипарисових. До переліку найбільш вразливих рослин входять різні сорти туї західної, ялівці, кипарисовики та тис ягідний. Шкідник віддає перевагу загущеним посадкам, де створюється сприятливий мікроклімат для його розмноження та поширення на сусідні екземпляри.

Біологія та цикл розвитку шкідника передбачає розвиток одного покоління за рік. Зима для цього виду проходить на стадії личинок другого віку, що ховаються в пазухах хвої або щілинах кори. Навесні, коли температура повітря підвищується, вони відновлюють живлення, швидко ростуть і до червня стають дорослими самками, які відкладають під захист свого тіла численні яйця.

Характер пошкоджень полягає у виснаженні рослини через втрату соків, що призводить до загального пригнічення. Важливою ознатою зараження є пояща «медвяної роси» — солодких екскрементів шкідника. Вони стають ідеальним субстратом для сажистого грибка, який вкриває хвою чорною плівкою, значно погіршуючи декоративний вигляд та загальний стан хвойної рослини.

Заходи захисту мають бути спрямовані на розрив циклу розвитку комахи. Для отримання максимального ефекту рекомендується:

• Проведення ранньовесняної обробки препаратами на основі мінеральних олив.
• Обприскування системними інсектицидами в червні, коли спостерігається активний вихід личинок-бродяжок.
• Видалення сильно уражених гілок для зменшення чисельності популяції.
• Використання біологічних засобів захисту в період мінімального поширення.
• Моніторинг стану рослин після пересадки або стресових погодних умов.