Мокриця лісова

Мокриця лісова (Philoscia muscorum) — представник ряду Рівноногі раки (Isopoda), родини Philosciidae. Ці істоти ведуть переважно нічний спосіб життя та є вологолюбними організмами, які займають нішу деструкторів органічної речовини, проте часто стають шкідниками культурних рослин.

В аграрному секторі мокриці найбільшої шкоди завдають у закритому ґрунті. Вони пошкоджують овочеві культури, декоративні рослини, молоду розсаду та ягоди, які стикаються з вологим ґрунтом. Найбільш вразливими є посіви в умовах надмірної вологості повітря та наявності неперегнилих залишків рослин.

Біологія виду передбачає розмноження у вологих місцях, де самка відкладає яйця в виводкову сумку. Процес росту триває протягом кількох місяців, протягом яких особини активно харчуються рослинними залишками або живими тканинами рослин. Оптимальні умови для розвитку — температура 15–22°C та висока відносна вологість.

Шкодочинність мокриць полягає в механічному пошкодженні надземних частин та коріння. Вгризаючись у тканини рослин, вони створюють умови для проникнення патогенних грибів та бактерій, що призводить до вторинного зараження культури гнилями та загибелі окремих рослин.

Для ефективного контролю популяції необхідно дотримуватися агротехнічних вимог:

• Підтримка оптимального рівня вологості ґрунту та повітря в теплицях.
• Своєчасне знищення сміття, дощок та інших матеріалів, що слугують укриттям.
• Забезпечення гарної вентиляції для пересихання верхнього шару ґрунту.
• Застосування біологічних та хімічних методів боротьби за необхідності.