Травневий жук волохаточеревний

Систематичне положення. Цей вид належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини пластинчастовусих (Scarabaeidae). Він є типовим представником роду Phyllophaga, що об'єднує багато небезпечних видів, які поширені в регіонах з теплим та помірним кліматом і завдають значної шкоди рослинництву.

Біологія та цикл розвитку. Комаха проходить повний цикл перетворення: яйце, личинка, лялечка та імаго. Дорослі особини активні вночі, коли вони харчуються листям деревної рослинності. Основна шкода завдається в ґрунті, де личинки, проходячи кілька вікових стадій, накопичують енергію для метаморфозу, поїдаючи коріння сільськогосподарських та декоративних культур.

Характер пошкоджень. Личинки мають потужний ротовий апарат гризучого типу. Вони перегризають коріння рослин на глибині залягання. Це призводить до того, що рослина втрачає зв'язок з ґрунтом, в'яне, жовтіє, а молоді посадки зазвичай гинуть протягом короткого проміжку часу після масової появи шкідника.

Шкодочинність. Вид є поліфагом, тому вражає велику кількість рослин. Серед найбільш постраждалих культур слід відзначити овочеві культури (зокрема картоплю), технічні культури (кукурудзу), а також розплідники лісових та садових культур. Навала личинок здатна знищити до 50-80% врожаю на заражених ділянках.

Заходи захисту. Система захисту передбачає комплексний підхід для мінімізації чисельності популяції:

• Механічна обробка ґрунту (глибока оранка), що дозволяє підняти личинок на поверхню, де вони гинуть від хижаків та сонця.
• Застосування ґрунтових інсектицидів під час висадки культур, що створює захисну зону навколо коренів.
• Використання біопрепаратів на основі гриба Beauveria bassiana для пригнічення личинок у ґрунті.
• Постійний моніторинг чисельності імаго в період льоту з використанням світлових пасток.
• Ретельний контроль бур'янів, що можуть слугувати резервацією для розмноження шкідника.