Хрестоцвітка сумнівна

Систематичне положення: Хрестоцвітка сумнівна (Phyllotreta consobrina) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини листоїдів (Chrysomelidae). Це дрібний жук, що завдає суттєвих збитків сільськогосподарським культурам, особливо у початкові фази їхнього розвитку.

Культури, що пошкоджуються: Цей шкідник є вузьким спеціалістом і живиться переважно рослинами родини капустяних (Brassicaceae). Найбільше страждають від нього ріпак, усі види капусти, редька, редис, гірчиця та бруква. Пошкодження також можуть фіксуватися на дикорослих представниках родини, які слугують резервацією шкідника.

Біологія та цикл розвитку: Зимують імаго у верхньому шарі ґрунту або під рештками рослин. Навесні, як тільки температура повітря піднімається до 10–12°C, жуки розпочинають активне живлення. Самиці відкладають яйця у ґрунт навколо кореневої шийки рослин, де згодом розвиваються личинки, що харчуються дрібними корінцями або нижньою частиною стебла.

Характер пошкоджень та шкодочинність: Дорослі особини вигризають у тканинах листя дрібні отвори, що призводить до «дірчастості». При масовій появі шкідника відбувається повне скелетування сім’ядоль, внаслідок чого молоді рослини втрачають здатність до фотосинтезу і гинуть. Рання шкодочинність є найбільш небезпечною для посівів озимого та ярого ріпаку.

Заходи захисту: Систему захисту варто будувати на комплексному підході. Ефективними є просторова ізоляція посівів від минулорічних ділянок та ретельна боротьба з бур’янами. Важливим методом є застосування протруювання насіння інсектицидами системної дії. У період масового виходу шкідника на посіви застосовують обприскування дозволеними інсектицидними препаратами.