Волохатий дятел

Волохатий дятел (Picoides villosus) — представник ряду дятлоподібних, родини дятлових. Хоча цей птах є природним компонентом екосистем, у сільському господарстві він може поводитися як шкідник, завдаючи серйозних пошкоджень корі та деревині культурних плодових дерев, що негативно впливає на загальний стан саду.

Найбільше від діяльності цього дятла страждають зерняткові та кісточкові культури. Птахи вибирають дерева з ослабленим імунітетом або такі, що вже мають пошкодження, проте під час зимового дефіциту корму вони можуть атакувати навіть цілком здорові та міцні екземпляри, завдаючи їм значної механічної шкоди.

Біологія та цикл життя дятла пов’язані з постійним пошуком комах під корою. У процесі життєдіяльності птахи виявляють високу активність, довбаючи стовбури для облаштування гнізд або добування їжі. У зимовий період, через відсутність інших джерел живлення, вони стають особливо агресивними щодо деревних культур.

Шкодочинність полягає у видовбуванні глибоких отворів, що порушує цілісність кори та камбію. Через ці пошкодження в тканини дерева потрапляють спори грибів, збудники гнилі та шкідливі комахи, що значно прискорює процес деградації стовбура і знижує врожайність або призводить до загибелі рослини.

Заходи захисту саду мають бути превентивними та гуманними:

• Розміщення світловідбивних елементів, що відлякують птахів.
• Застосування спеціальних сіток для захисту стовбурів молодих дерев.
• Використання звукових відлякувачів, що імітують крики хижих птахів.
• Регулярна обробка ран на деревах садовим варом або антисептичними пастами для запобігання розвитку хвороб.