Щитник широкотілий

Систематичне положення. Щитник широкотілий (Poecilocoris latus) належить до ряду Напівтвердокрилі (Hemiptera), родини Щитники-черепашки (Scutelleridae). Це комаха, що має яскраво виражені адаптивні особливості, завдяки чому успішно колонізує різні типи агроценозів, завдаючи шкоди сільськогосподарським культурам.

Культури та характер пошкоджень. Цей клоп є багатоїдним шкідником. Він вражає різноманітні садові та декоративні культури, висмоктуючи сік із молодих пагонів, бруньок та плодів. Внаслідок проколів тканини рослин відмирають, спостерігається деформація листя, зупинка росту молодих пагонів, а також значне зниження якості та обсягів майбутнього врожаю.

Біологія та цикл розвитку. Життєвий цикл Poecilocoris latus включає стадію яйця, п’ять віків німфи та імаго. Зимують дорослі комахи у стані діапаузи у рослинних рештках або корі дерев. Навесні, після підвищення температури повітря, вони стають активними, додатково живляться та переходять до процесу відкладання яєць, які зазвичай розміщують групами на поверхні листя.

Шкодочинність. Висока чисельність шкідника може призвести до критичного стану насаджень. Висмоктування соків призводить до порушення обмінних процесів у рослині, що особливо небезпечно у фазі цвітіння та формування плодів. Окрім механічних пошкоджень, місця проколів можуть стати осередками розвитку вторинних патогенів, що додатково погіршує стан культури.

Заходи захисту. Система захисту передбачає поєднання агротехнічних та хімічних методів. Агротехніка включає очищення ділянок від бур’янів та рослинних решток, де зимує шкідник. При перевищенні економічного порогу шкідливості рекомендується застосування інсектицидів широкого спектра дії, які дозволені для використання на конкретних культурах з урахуванням регламентів безпеки.

• Регулярний огляд посівів у період вегетації.
• Видалення пошкоджених частин рослин.
• Обробка інсектицидами згідно з інструкцією виробника.