Псиленхус

Псиленхус (Psilenchus) — це рід нематод, що належать до ряду Tylenchida та родини Tylenchidae. Ці дрібні ґрунтові гельмінти є частиною екосистеми ризосфери, проте при сприятливих умовах вони перетворюються на небезпечних шкідників. Вони характеризуються наявністю стилета, за допомогою якого проколюють оболонки клітин кореневої системи рослин.

Спектр рослин-господарів для псиленхуса досить широкий. Він охоплює як польові культури, такі як зернові та зернобобові, так і овочеві культури та квіткові рослини. Найбільшої шкоди цей паразит завдає на ранніх стадіях розвитку рослин, коли коренева система є особливо вразливою до механічних пошкоджень та подальшого інфікування хвороботворними мікроорганізмами.

Життєвий цикл псиленхуса тісно пов'язаний із ґрунтовою вологою та кореневими виділеннями рослин. Розмноження відбувається досить інтенсивно за наявності постійного джерела живлення. Нематоди здатні переміщуватися в ґрунті, концентруючись біля кореневих волосків, де вони харчуються вмістом клітин, що призводить до виснаження рослинного організму.

Зовнішні ознаки ураження псиленхусом часто маскуються під дефіцит поживних речовин або інші кореневі гнилі. Проте загальними симптомами є:

• уповільнення росту надземної частини;
• в’янення рослин у спекотні періоди;
• потемніння та відмирання дрібних корінців;
• низька продуктивність культури.

Система захисних заходів проти псиленхуса базується на обмеженні його розмноження. Важливу роль відіграє дотримання сівозміни з використанням культур-фітосанітарів, що пригнічують чисельність нематод. Також ефективним є оздоровлення ґрунту шляхом внесення органічних добрив та використання біопрепаратів на основі ентомопатогенних грибів, що створюють несприятливе середовище для розвитку паразита.