Снігур

Систематичне положення: Снігур звичайний (Pyrrhula pyrrhula) належить до ряду Горобцеподібні, родини В'юркові. Попри те, що ці птахи є частиною екосистеми, у період дефіциту кормів вони стають серйозною проблемою для промислового та аматорського садівництва.

Культури, що пошкоджуються: Найбільше від діяльності снігурів потерпають кісточкові та зерняткові культури. До групи ризику входять яблуні, груші, вишні, черешні та сливи. Птахи вибирають плодові дерева з великими, соковитими генеративними бруньками, що містять поживні запаси, необхідні для виживання у зимовий період.

Біологія та цикл розвитку: Снігурі ведуть переважно кочовий спосіб життя. Взимку вони збираються у зграї та переміщуються до садів, де знаходять доступний корм. Пік активності припадає на лютий та березень, коли температура повітря коливається, а бруньки починають поступово набрякати перед початком вегетаційного сезону.

Характер пошкоджень: Птахи повністю виїдають вміст генеративної бруньки, залишаючи лише зовнішні лусочки. Це призводить до повної втрати майбутнього врожаю на пошкодженій гілці. Через масовість зграй та високу інтенсивність поїдання, рівень шкодочинності може бути надзвичайно високим, особливо на молодих саджанцях.

Заходи захисту: Для відлякування снігурів використовують комплексні підходи:

• Розвішування світловідбиваючих елементів.
• Використання ультразвукових та акустичних відлякувачів.
• Механічне укриття крони дерев захисними сітками.
• Висадка поряд із садом культур, що приваблюють птахів більше (горобина, калина), для відвернення уваги.