Північний олень

Північний олень (Rangifer tarandus) належить до ряду Парнокопитні, родини Оленеві. У північних регіонах, де розвивається локальне землеробство, ці тварини можуть розглядатися як об'єкти, що обмежують ефективність агротехнічних заходів через інтенсивне споживання та витоптування рослин.

Основними культурами, які зазнають пошкоджень, є кормові трави, пасовищні угіддя та окремі овочеві культури, що вирощуються в умовах закритого ґрунту або на експериментальних ділянках. Тварини поїдають зелену масу, значно знижуючи врожайність зелених кормів.

Біологія виду передбачає великі міграційні переходи протягом року. Взимку олені активно розривають сніговий покрив, що призводить до оголення ґрунту та руйнування дернини, а влітку вони харчуються широким спектром трав'янистих рослин, включаючи сільськогосподарські посіви, що трапляються на їхньому шляху.

Характер шкоди полягає у фізичному пошкодженні надземної частини рослин, ущільненні ґрунту копитами та знищенні насінників. Вредоносність проявляється у зниженні біомаси пасовищ та необхідності додаткових витрат на відновлення пошкоджених територій, що є критичним для короткого північного вегетаційного періоду.

Заходи захисту включають:

• Огородження полів сітками великої міцності для запобігання доступу тварин.
• Відлякування за допомогою світлових приладів у нічний час.
• Впровадження систем контролю за пересуванням стад у місцях землеробства.
• Використання природних бар'єрів та спеціальних пахучих речовин навколо посівів.