Галлиця мала соєва

Систематичне положення: Галлиця мала соєва (Resseliella maxima) належить до ряду Двокрилі (Diptera), родини Галлиці (Cecidomyiidae). Цей шкідник є специфічним фітофагом, який при масовому розмноженні здатний завдавати відчутних збитків посівам бобових культур, особливо в умовах сприятливих для його розмноження погодних факторів.

Культури та шкодочинність: Основним господарем є соя культурна. Шкоди завдають личинки, які заселяють нижню частину стебла. Внаслідок їхнього живлення тканини стебла починають темніти, розтріскуватися, що перериває нормальний розвиток рослини. Сильно уражені екземпляри часто вилягають, що суттєво ускладнює збирання врожаю та призводить до значних втрат зерна.

Біологія та цикл розвитку: Комаха проходить повний цикл перетворення. Зимує шкідник переважно у стадії личинки або лялечки в ґрунті або рослинних рештках. Навесні, за встановлення стабільно теплих температур, розпочинається виліт імаго. Самка відкладає яйця в місця механічних пошкоджень або природних тріщин стебла сої, де личинки харчуються протягом кількох тижнів.

Методи профілактики: Ефективною стратегією захисту є вирощування стійких до вилягання гібридів та уникнення вирощування сої на одному полі кілька років поспіль. Своєчасна боротьба з бур’янами, які можуть бути резерватами для шкідника, та якісний обробіток ґрунту восени дозволяють значно знизити чисельність популяції шкідника на майбутній сезон.

Система захисту: Хімічний контроль включає застосування інсектицидів під час льоту імаго. Важливо проводити моніторинг полів за допомогою жовтих клейових пасток для вчасного виявлення появи шкідника. При масовій загрозі доцільно використовувати препарати з високою системною активністю, що здатні проникати в тканини стебла, де приховані личинки.