Сарана

Сарана (лат. Acrididae) — це небезпечний шкідник з ряду прямокрилих, який характеризується здатністю до швидкої зміни поведінки. Перехід від одиночного способу життя до стадного спричиняє утворення потужних зграй, що здатні до міграції на великі відстані та знищення всього зеленого покриву на своєму шляху.

Шкідник пошкоджує широкий спектр культурних рослин, включаючи зернові колосові, кукурудзу, соняшник та цукровий буряк. Також сарана завдає великої шкоди багаторічним травам, пасовищам та сіножатям. За умов високої чисельності комахи можуть поїдати навіть грубі частини рослин, включаючи стебла та коріння, що призводить до загибелі посівів.

Біологічний цикл розвитку включає стадії яйця, личинки та дорослої особини (імаго). Яйця відкладаються в ґрунт у вигляді кубишок, де вони успішно перезимовують. Навесні з них виходять личинки, які проходять кілька вікових стадій розвитку, інтенсивно живлячись рослинною масою та поступово перетворюючись на крилатих дорослих комах.

Вредоносність сарани полягає в механічному пошкодженні рослин, що суттєво знижує фотосинтетичну активність та врожайність. Стадні зграї за короткий час здатні оголити цілі поля, що створює загрозу продовольчій безпеці регіонів. Крім того, наявність імаго погіршує якість кормів для тварин, знижуючи їхню поживну цінність.

Ефективна система захисту базується на ранньому виявленні осередків розмноження та застосуванні інсектицидів. Важливу роль відіграє агротехнічний контроль, зокрема оранка або дискування ґрунту в місцях виплоду, що призводить до руйнування кубишок. Застосування сучасних пестицидів повинно проводитися виключно в період відродження личинок молодших віків.

• Систематичний моніторинг чисельності на полях.
• Використання дозволених інсектицидів згідно з регламентом.
• Обробка крайових смуг полів та пасовищ.
• Залучення біологічних засобів боротьби у природоохоронних зонах.