Сцибалікус

Сцибалікус (лат. Scybalicus) — представник родини турунів (Carabidae), що належать до ряду твердокрилих (Coleoptera). Хоча значна частина цієї родини є хижаками, представники роду Scybalicus можуть завдавати шкоди сільськогосподарським культурам, пошкоджуючи їх на початкових етапах розвитку.

Основними об’єктами ураження є посіви зернових колосових культур. Найбільшу загрозу жуки становлять для молодих паростків пшениці, ячменю та жита. Пошкодження на етапі сходів часто стають критичними, оскільки рослина ще не має достатнього запасу поживних речовин для регенерації після механічного впливу шкідника.

Життєвий цикл сцибалікуса залежить від погодно-кліматичних умов конкретного регіону. Розвиток включає повне перетворення: яйце, личинка, лялечка та імаго. Дорослі особини перезимовують у поверхневому шарі ґрунту або під рештками рослинності, виходячи на поверхню з настанням стійкого тепла, що часто збігається з фазою проростання озимих або ярих культур.

Шкодочинність виражається у поїданні молодих листків, що призводить до затримки росту або повної загибелі проростків. Масове розмноження комах здатне спричинити зрідження посівів на великих площах. Візуально ураження можна ідентифікувати за наявністю нерівномірних погризів та пошкоджених стебел, що швидко в’януть.

Захист посівів базується на комплексному підході. До головних заходів належать:

• сівозміна для розриву циклу розмноження;
• якісна обробка ґрунту, що перешкоджає розвитку личинок;
• використання інсектицидного протруєння насіння;
• обприскування посівів дозволеними інсектицидами в разі виявлення чисельності, що перевищує поріг шкодочинності.