Мишівки

Рід мишівки (лат. Sicista) належить до ряду Гризуни, родини Мишівкові (Dipodidae). Ці дрібні ссавці є частиною фауни лісостепових та степових зон і, попри свою рідкісність порівняно з іншими мишоподібними, можуть завдавати шкоди агроценозам.

Дані гризуни найчастіше пошкоджують посіви зернових колосових культур, насіння багаторічних трав, а також молоді сходи овочевих культур. Найбільша активність спостерігається під час дозрівання врожаю, коли гризуни активно шукають поживні джерела енергії для підготовки до зими.

Біологічний цикл розвитку включає тривалий період зимової спячки. Після пробудження навесні мишівки починають активне розмноження. Вони віддають перевагу ділянкам з високою трав'янистою рослинністю, тому засмічені краї полів є їхнім основним середовищем існування.

Шкідливість проявляється у механічному пошкодженні рослин: гризуни обгризають стебла, виїдають зерна з колосків та пошкоджують насіннєві посіви. Це призводить до зниження загальної врожайності та погіршення якості посівного матеріалу на краях полів.

• Боротьба з бур'янами на узбіччях полів.
• Проведення своєчасної та якісної оранки ґрунту.
• Дотримання сівозміни для розриву циклу живлення.
• Розкладання принадових майданчиків з родентицидами.
• Знищення залишків врожаю на поверхні поля.

Система захисту має ґрунтуватися на агротехнічних методах, що зменшують привабливість полів для цих тварин. Важливо контролювати стан лісосмуг, які є резерваціями для гризунів, та не допускати накопичення бур'янистої рослинності, що слугує укриттям для популяцій мишівки.