Лісова мишівка

Лісова мишівка (лат. Sicista betulina) — невеликий гризун родини мишівкових, що є типовим мешканцем лісових екосистем. Хоча цей вид не вважається масовим шкідником, у розсадниках та на територіях поруч із лісовими масивами він може завдавати відчутної шкоди молодим рослинам.

Цей гризун живиться насінням дерев, бруньками, ягодами та комахами. Найбільшу загрозу для агрономії він становить у періоди дефіциту природних кормів, коли мишівки переключаються на живлення підземними частинами молодих саджанців або свіжими сходами деревних порід, що суттєво знижує приживлюваність культур.

Життєвий цикл мишівки тісно пов'язаний зі зміною пір року. Це один із небагатьох видів гризунів, що впадає у справжню спячку. Після пробудження навесні починається період розмноження, і за сприятливих умов середовища популяція може досить швидко поширюватися на прилеглі до лісу сільськогосподарські поля та лісорозсадники.

Шкодочинність полягає в перегризанні корінців та обгризанні кори на рівні кореневої шийки, що призводить до циркуляції хвороб у пошкоджених рослин та їх загибелі. У лісових господарствах виявлення пошкоджень часто відбувається із запізненням, оскільки гризун веде переважно нічний та прихований спосіб життя.

Ефективний захист ґрунтується на профілактиці та механічних методах:

• Підтримання чистоти у міжряддях розсадників та видалення бур'янів.
• Використання механічних бар'єрів для захисту стовбурів молодих дерев.
• Встановлення приваблюючих місць для хижих птахів, які регулюють чисельність гризунів.
• Застосування біологічних методів боротьби у випадках значного поширення виду.