Сліпак

Сліпак (Spalax) — це підземний гризун із родини Сліпакових, який пристосований до життя виключно в ґрунті. Через відсутність зору та специфічну будову тіла, цей звір використовує свої потужні різці як основний інструмент для прокладання складних мереж ходів, які можуть сягати значної глибини.

Цей шкідник завдає значної шкоди коренеплідним культурам: картоплі, моркві, буряку, пастернаку та цибулинним рослинам. Окрім споживання врожаю, сліпак руйнує кореневу систему багаторічних рослин, що часто призводить до їх швидкої загибелі внаслідок пошкодження коріння та висихання ґрунту навколо нього.

Життєвий цикл сліпака відрізняється повільним розвитком. Вони є територіальними тваринами, що мешкають поодинці, окрім періоду розмноження. Розмноження відбувається раз на рік, що не дозволяє їм швидко заселяти величезні території, проте висока виживаність робить їх небезпечними сусідами для фермерів.

Основним доказом присутності сліпака на ділянці є специфічні викиди ґрунту на поверхню, які мають вигляд купок неправильної форми, що розкидані по полю. На відміну від крота, сліпак викидає значно більше землі, а його ходи розташовані глибше, що ускладнює фізичний контроль за ним.

Мері захисту включають використання спеціальних живопасток та ультразвукових відлякувачів, які діють на чутливий слух гризуна. Також ефективним методом є встановлення бар’єрів на межі ділянки та використання культур, запах яких відлякує шкідника, наприклад, деяких видів часнику чи чорнобривців.