Пліснява

Пліснява — це загальна назва для патогенних грибкових утворень, спричинених мікроскопічними міцеліальними грибами. Ці організми є збудниками гнильних процесів, які руйнують клітинні структури рослин, використовуючи органічні речовини господаря для власного живлення та розмноження.

Від цього захворювання страждають як польові, так і тепличні культури. Особливо небезпечною пліснява є для насіння під час проростання, розсади на ранніх стадіях розвитку, а також для плодів, ягід та коренеплодів, що закладені на довготривале зберігання в умовах складів чи овочесховищ.

Основними ознаками ураження є поява специфічного нальоту, колір якого варіюється від білого до темно-зеленого або чорного. Уражені ділянки швидко розм’якшуються, тканини втрачають тургор і починають відмирати. У зернових культурах пліснява може проявлятися як щільний наліт на колоссі, що згодом призводить до утворення гнилі всередині зерна.

Ключовими факторами розвитку хвороби є надмірна вологість повітря та ґрунту, відсутність циркуляції повітря та накопичення рослинних решток, які слугують середовищем для виживання спор грибів. Тепле середовище у поєднанні з високою вологістю сприяє геометричному прогресу розмноження патогену на великих площах.

Шкодочинність плісняви полягає у зниженні енергії проростання насіння, передчасній загибелі паростків та псуванні врожаю при зберіганні. Окрім кількісних втрат, уражена продукція часто містить небезпечні токсини, що робить її непридатною для споживання та переробки, завдаючи відчутних економічних збитків агровиробникам.

• Регулярне провітрювання закритих ґрунтів та приміщень для зберігання.
• Ретельна дезінфекція тари та складських приміщень.
• Застосування фунгіцидних протруйників для посівного матеріалу.
• Контроль режиму поливу для запобігання перезволоженню.
• Дотримання вимог до вологості та температури при зберіганні врожаю.