Стоміс

Систематичне положення
Стоміс (лат. Stomis) належить до родини турунів (Carabidae), що входять до складу ряду твердокрилих (Coleoptera). Хоча значна частина представників цієї родини є хижаками, що знищують інших шкідників, окремі види роду Stomis за певних умов можуть завдавати шкоди культурним рослинам, виявляючи ознаки фітофагії.

Які культури пошкоджує
Цей шкідник є досить невибагливим у виборі кормової бази. Найбільшої шкоди він завдає на полях зернових культур, а також на плантаціях овочевих та ягідних культур, зокрема суниці садової. Найбільш уразливими є молоді сходи у фазі проростання, які не мають достатньо грубих тканин для протистояння пошкодженням.

Біологія та цикл розвитку
Розвиток стоміса відбувається з повним перетворенням. Зимують зазвичай дорослі особини (імаго) у ґрунті, під рештками рослин або в укриттях. Навесні, з підвищенням температури, вони активізуються. Самки відкладають яйця в ґрунт, з яких згодом з’являються личинки. Личинки також можуть пошкоджувати кореневу систему або прикореневу частину стебла, що ускладнює діагностику на ранніх етапах.

Характер пошкоджень та шкідливість
Основна шкода полягає у виїданні тканин рослин. Імаго пошкоджують листя та ніжні пагони, що уповільнює розвиток рослини, а в разі масового ураження призводить до загибелі проростків. На ягодах суниці жуки створюють отвори, які стають «воротами» для вторинних інфекцій, таких як сіра гниль, що суттєво зменшує вихід товарної продукції.

Заходи захисту
Боротьба зі стомісом має бути комплексною та своєчасною:

• Ретельна підготовка ґрунту восени для знищення місць зимівлі комах.
• Дотримання просторової ізоляції між полями зернових та ягідників.
• Використання інсектицидних протруйників насіння для захисту сходів.
• Регулярний моніторинг полів за допомогою ґрунтових пасток.
• Застосування хімічних засобів захисту рослин за перших ознак перевищення порогу шкідливості.