Странгалія тонка

Странгалія тонка (Strangalia attenuata) належить до родини жуків-вусачів (Cerambycidae), ряд Твердокрилі. Цей вид комах є типовим ксилофагом, який у природних умовах відіграє роль у розкладанні деревини, але в садах та парках може стати небезпечним для деревних насаджень.

Основними об'єктами живлення личинок є листяні породи дерев, зокрема дуб, береза, вільха, ліщина, а також пошкоджені плодові дерева. Дорослі жуки часто відвідують квіти, де вони живляться пилком та нектаром, але основну небезпеку для здоров'я дерев становлять саме личинки, що розвиваються всередині стовбурів.

Біологічний цикл розвитку зазвичай триває від двох до трьох років. Після спарювання самиці відкладають яйця у тріщини кори або безпосередньо в деревину ослаблених дерев. Личинки, що з’являються, починають активно гризти ходи в глибині деревини, поступово готуючись до стадії лялечки.

Шкідливість проявляється в утворенні внутрішніх ходів, забитих буровим борошном, що порушує сокорух та структуру дерева. Пошкоджені дерева стають крихкими, втрачають приріст, а у разі сильного заселення можуть передчасно всихати. Це створює загрозу для продуктивності лісових масивів та естетичного вигляду декоративних садів.

Заходи контролю спрямовані на оздоровлення насаджень:

• регулярне проведення санітарних рубок і видалення хворої деревини;
• спалювання або утилізація порубкових залишків для знищення генерації шкідника;
• використання методів моніторингу під час льоту комах;
• застосування дозволених інсектицидних препаратів для обробки стовбурів у критичні фази розвитку шкідника.