Шпак звичайний

Шпак звичайний (лат. Sturnus vulgaris) — представник ряду горобцеподібних, родини шпакових. Хоча ці птахи є корисними ентомофагами у весняний період, під час дозрівання плодів вони переходять на рослинну їжу, перетворюючись на небезпечних шкідників садівництва та виноградарства.

Основною групою ризику є насадження плодових та ягідних культур. Найбільшої шкоди шпаки завдають виноградникам, плантаціям суниці, а також садам із ранніми сортами черешні та вишні. Крім того, вони можуть завдавати збитків на посівах соняшнику, виїдаючи зерна під час їх формування.

Біологія виду відзначається високою швидкістю розмноження та схильністю до кочового способу життя. З появою молодняка влітку шпаки об’єднуються у величезні зграї. Саме цей період максимальної чисельності птахів збігається з часом збору врожаю, що призводить до катастрофічних втрат продукції.

Шкідливість проявляється у вигляді пошкодження цілісності ягід та фруктів. Через роздзьобані ділянки плоди втрачають товарний вигляд та швидше уражуються фітопатогенними мікроорганізмами. Це не лише знижує врожайність, але й ускладнює подальше зберігання та транспортування продукції через розвиток осередків гниття.

Для захисту насаджень застосовують комплексний підхід.

• Використання спеціальних загороджувальних сіток є найнадійнішим способом.
• Застосування акустичних пристроїв з трансляцією звуків небезпеки.
• Встановлення візуальних відлякувачів та світловідбивних елементів для дезорієнтації птахів.
• Використання газових гармат на великих площах.