Злаковий тарсонемідовий кліщ

Злаковий тарсонемідовий кліщ (лат. Tarsonemus spirifex) — це представник ряду Acariformes, родини Tarsonemidae, який є спеціалізованим шкідником сільськогосподарських культур. Цей мікроскопічний паразит широко поширений у зонах вирощування колосових зернових.

Найбільшої шкоди цей кліщ завдає посівам вівса, ячменю, пшениці та проса. Він також може розвиватися на багатьох видах дикорослих злакових трав, які стають джерелом первинного зараження культурних полів у весняний період.

Біологія виду передбачає швидке проходження життєвого циклу. Самки відкладають яйця у приховані частини рослини, де личинки, що вилуплюються, починають висмоктувати клітинний сік. Сприятливими факторами для розмноження є підвищена вологість та помірна температура повітря.

Внаслідок життєдіяльності кліща рослини втрачають тургор, листя деформується і скручується. Типовою ознакою пошкодження є викривлення стебла у верхній частині, через що колос не може нормально вийти з пазухи листа, або ж спостерігається його неповноцінний розвиток.

Система захисту базується на профілактиці та цілеспрямованому знищенні популяції. Основні заходи включають:

• Ретельне знищення бур'янів, особливо пирію та інших злакових.
• Використання високоякісного насіннєвого матеріалу та стійких сортів.
• Застосування інсектоакарицидів у період активного розмноження шкідника.
• Дотримання просторової ізоляції між полями різних строків сівби.