Терсилохус

Терсилохус (Tersilochus jocator) належить до ряду перетинчастокрилих, родини іхневмонід (Ichneumonidae). Це комаха-паразитоїд, яка відіграє критично важливу роль у стримуванні розмноження ріпакового квіткоїда — одного з найнебезпечніших шкідників хрестоцвітих культур.

Культури, на яких функціонує цей наїзник, обмежуються переважно посівами ріпаку (озимого та ярого), оскільки саме тут знаходяться його основні господарі. Ефективність терсилохуса як регулятора чисельності шкідників залежить від синхронізації фенологічних фаз розвитку наїзника та личинок квіткоїда.

Життєвий цикл терсилохуса тісно пов'язаний із поведінкою ріпакового квіткоїда. Самка наїзника активно розшукує личинок шкідника всередині бутонів рапсу. Після відкладання яйця в тіло господаря, личинка терсилохуса починає внутрішньопаразитарний розвиток, який завершується загибеллю личинки квіткоїда перед її виходом у ґрунт для заляльковування.

Вплив на шкідливість: завдяки діяльності терсилохуса популяція квіткоїда значно скорочується, що знижує ймовірність пошкодження бутонів у наступних сезонах. Це дозволяє вважати наїзника одним з найважливіших елементів інтегрованої системи захисту рослин (ІСЗР), спрямованої на зменшення використання пестицидів.

Рекомендовані заходи для збереження популяції:

• Застосування інсектицидів лише за перевищення порогу шкодочинності шкідників.
• Вибір препаратів, що мають мінімальний негативний вплив на корисну ентомофауну.
• Оптимізація строків обробок, щоб уникнути періоду активного льоту наїзників.
• Збереження квітучих смуг та природних резерватів навколо полів для підтримки біорізноманіття.