Рисовий шипоносець

Систематичне положення. Рисовий шипоносець (Trichispa sericea) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини листоїдів (Chrysomelidae). Цей вид вважається небезпечним спеціалізованим шкідником рису в африканських країнах, де він здатний спричиняти епіфітотійні спалахи, що негативно впливають на обсяги виробництва зерна.

Культури та шкодочинність. Шкідник спеціалізується переважно на рисі посівному. За відсутності основної культури він може підтримувати свою популяцію на диких злакових бур'янах, що мешкають у зволожених місцях. Особливо небезпечний цей жук у фазі кущення рису, оскільки пошкодження молодих листків істотно послаблює рослину на початкових етапах розвитку.

Біологія та розвиток. Розвиток шкідника відбувається за повним типом перетворення. Самки відкладають яйця на внутрішні тканини листя. Личинки, що з'являються, одразу починають харчуватися м'якоттю листа, створюючи міни. Температура та вологість навколишнього середовища є критичними факторами, що визначають швидкість розмноження та кількість генерацій за сезон.

Характер пошкоджень. Жуки вигризають поздовжні смуги на листках, що призводить до втрати фотосинтетичної поверхні. Личинки створюють характерні подовжені міни між шарами епідермісу, які з часом буріють і засихають. Масове пошкодження призводить до деформації рослин, зниження маси зерна та погіршення якості врожаю.

• Вчасне виявлення осередків зараження для обмеження поширення.
• Застосування агротехнічних заходів, таких як оптимальні терміни посіву.
• Знищення диких злаків навколо рисових чеків.
• Використання біологічних засобів захисту, включаючи ентомофагів.
• Хімічний захист системними інсектицидами при значній чисельності комах.