Лисий кузу

Лисий кузу (Trichosurus vulpecula), відомий також як щіткохвостий опосум, належить до ряду Дворізцеві сумчасті (Diprotodontia) та родини Опосумові (Phalangeridae). Цей ссавець став серйозною загрозою для агросектору в багатьох країнах, де він був штучно інтродукований, зокрема через свою здатність до швидкого розмноження та відсутність природних ворогів.

Цей шкідник завдає значної шкоди плодово-ягідним культурам. Він вибірково поїдає листя, бруньки, квіти та плоди, що призводить до повного знищення майбутнього врожаю. Посуми особливо небезпечні для молодих саджанців, оскільки вони не тільки об’їдають зелену масу, але й пошкоджують верхівкові пагони, зупиняючи ріст дерева.

Життєвий цикл лісового кузу дозволяє йому ефективно заселяти нові території. Це нічна тварина, яка добре лазить по деревах, що дозволяє їй уникати наземних методів контролю. Розмноження відбувається один-два рази на рік, і завдяки турботі про потомство, популяції цих тварин відновлюються надзвичайно швидко навіть після проведення заходів з дератизації.

Шкодочинність виду полягає не лише у безпосередньому поїданні культур, а й у пошкодженні кори дерев. Оголення деревини призводить до ослаблення імунної системи рослини, роблячи її вразливою до грибкових захворювань та шкідників-комах. Також поссуми забруднюють посіви екскрементами, що робить продукцію непридатною для споживання.

Для захисту угідь від цього сумчастого шкідника необхідно використовувати сучасні засоби захисту:

• Механічні бар'єри на стовбурах плодових дерев.
• Сітчасті огорожі з дрібним вічком навколо ділянок.
• Застосування ультразвукових відлякувачів, що діють на нічних тварин.
• Використання пасток у місцях найбільшої концентрації особин.