Звичайний тритон

Звичайний тритон (Triturus vulgaris) належить до ряду Хвостаті земноводні (Caudata), родини Саламандрові (Salamandridae). У агрономічній практиці цей вид розглядається не як шкідник, а як важливий ентомофаг. Проте через специфіку поведінки під час пошуку сховищ він може випадково шкодити молодим паросткам сільськогосподарських культур.

Життєвий цикл тритона тісно пов'язаний з водоймами, де відбувається розмноження. Личинки тритонів харчуються водними безхребетними, а дорослі особини після виходу на сушу активно полюють на слизнів, комах-шкідників та їхніх личинок. Це робить їх ефективними помічниками у боротьбі з багатьма ворогами врожаю.

Шкодочинність тритонів є опосередкованою. Основна проблема виникає, коли амфібії накопичуються поблизу теплиць або розсадників, шукаючи вологе середовище. Механічне пошкодження тонких стебел розсади під час пересування або перевертання молодих рослин є головним аргументом для контролю їхньої популяції на конкретних ділянках.

Біологія виду передбачає зимівлю в укриттях: компостних купах, під шаром мульчі або в рихлому ґрунті. Агрономи відзначають, що надмірна вологість ґрунту та наявність постійних джерел води безпосередньо в зоні вирощування овочів створюють сприятливі умови для заселення цих земноводних на грядки.

Для мінімізації впливу амфібій на посадки рекомендуються такі агротехнічні заходи:

• Встановлення низьких сітчастих огорож навколо вразливих грядок.
• Контроль рівня вологості в прикореневій зоні рослин.
• Перенесення місць накопичення органічних решток та компосту подалі від грядок.
• Забезпечення належного дренажу ділянок, щоб уникнути застою води.