Гребінчастий тритон

Гребінчастий тритон (Triturus cristatus) — представник ряду Хвостаті земноводні, родини Саламандрові. У професійній агрономії цей вид не класифікується як шкідник культурних рослин. Він є природним хижаком, який відіграє важливу роль у стримуванні популяцій слимаків, равликів та личинок комах, що дійсно завдають значної шкоди садово-городнім культурам.

Життєвий цикл виду складається з водної та наземної фаз. Розмноження відбувається у водоймах, де самка відкладає ікру на листя водних рослин. Після метаморфозу молоді особини виходять на сушу. Вони віддають перевагу вологим та затіненим місцям, що часто співпадає з ділянками, де вирощують овочеві культури, проте прямого поїдання тканин рослин у них не спостерігається.

Щодо характеру пошкоджень, то помилкова думка про шкодочинність тритонів часто виникає через їхню присутність поруч із пошкодженими рослинами, де вони полюють на справжніх шкідників. Тритон може випадково пошкодити молоді пагони лише шляхом фізичного впливу (придавлення) під час пересування, що не має систематичного характеру і не несе загрози врожаю в промислових масштабах.

Біологічна роль Triturus cristatus полягає в регулюванні чисельності безхребетних. У системі інтегрованого захисту рослин тритони розглядаються як корисна ентомофауна. Зникнення тритонів з ділянки внаслідок хімічної обробки ґрунту часто призводить до того, що популяції шкідників-фітофагів стають неконтрольованими, оскільки зникає їхній природний ворог.

Заходи контролю на ділянці зводяться до регулювання вологості та санітарного стану:

• Регулярне скошування високої трави навколо ділянок з овочами.
• Видалення куп гнилої деревини та вологого листя, де можуть ховатися амфібії.
• Облаштування надійних бортиків у парниках, що перешкоджають проникненню тварин.
• Використання безпечних біологічних методів боротьби замість токсичних пестицидів.