Рисовий довгоносик

Систематичне положення. Рисовий довгоносик, що в біологічній літературі часто описується як Troglodytes, належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини довгоносиків (Curculionidae). Це спеціалізований шкідник запасів, здатний до повного знищення великих партій зернової продукції під час тривалого зберігання.

Культури, що пошкоджуються. Цей шкідник вражає широкий спектр зернових культур. В першу чергу під загрозою знаходяться рис, пшениця, кукурудза, жито та ячмінь. Крім того, довгоносик може живитися насінням бобових, продуктами переробки зерна (борошно, макарони) та іншими сухими рослинними продуктами.

Біологія та цикл розвитку. Розмноження відбувається шляхом відкладання яєць безпосередньо в зернівку. Після виходу личинки вона проходить декілька віків, розвиваючись виключно всередині зерна. Температурний оптимум для розвитку становить 25–30°C. Протягом року в умовах опалювальних приміщень може розвиватися до 4–5 поколінь шкідника.

Характер пошкоджень та шкодочинність. Виявити наявність шкідника на ранніх стадіях важко, оскільки личинка непомітна зовні. Згодом зерно стає порожнім всередині та втрачає свою масу.

• зниження схожості насіння;
• втрата товарної якості зерна;
• інтенсивний розвиток плісняви через підвищення вологості у вогнищах зараження.

Заходи захисту. Головна стратегія базується на профілактиці: сухе та чисте зберігання зерна, дотримання температурних умов. Рекомендується регулярне моніторинг температури та зараженості партій. У разі виявлення шкідника необхідна фумігація зерносховищ із використанням професійних засобів боротьби.