Волюцелла зональна

Волюцелла зональна (Volucella zonaria) належить до ряду двокрилих, родини дзюрчалок (Syrphidae). Цей вид відомий своєю здатністю імітувати зовнішній вигляд шершня, що допомагає йому уникати нападу хижаків. Хоча імаго здебільшого харчуються нектаром, біологія їхнього розмноження тісно пов’язана з соціальними комахами або ділянками з високим вмістом гниючої органічної речовини.

Цей шкідник може становити загрозу для ослаблених рослин. Культури, які страждають від надмірної вологості або механічних пошкоджень, стають привабливими для відкладання яєць. Хоча волюцелла не є масовим шкідником полів, вона часто зустрічається в присадибних ділянках, садах та оранжереях, де присутні гниючі рештки або компостні купи.

Цикл розвитку комахи включає повне перетворення. Самка відкладає яйця в середовище, багате на органіку. Личинки, що вилуплюються, мають досить високу рухливість. У пошуках їжі вони можуть проникати в тканини соковитих рослин, особливо якщо вони вже почали розкладатися, що створює сприятливі умови для поширення патогенних мікроорганізмів всередині рослинної тканини.

Шкодочинність проявляється у прискоренні гниття тканин та пошкодженні кореневої системи або стебел, що веде до послаблення імунітету рослини. В окремих випадках, при масовому розмноженні в закритому ґрунті, волюцелла може пошкоджувати цибулинні квіти та овочеві культури, що призводить до втрати товарного вигляду та загибелі окремих екземплярів.

Система захисних заходів спрямована на усунення джерел розмноження:

• Систематичне прибирання та утилізація рослинних решток з ділянки.
• Контроль рівня вологості в теплицях, недопущення застою води.
• Знищення сміттєзвалищ та компостних ям поблизу місць вирощування цінних культур.
• Використання пасток для дорослих особин у період їхнього активного льоту.