Зигінідія щиткова

Систематичне положення. Зигінідія щиткова (Zyginidia scutellaris) — це представник ряду рівнокрилих (за сучасними класифікаціями включена до напівтвердокрилих) із родини цикадок (Cicadellidae). Цей фітофаг є небезпечним для багатьох злакових культур, поширений переважно в зонах інтенсивного землеробства.

Культури, що пошкоджуються. Шкідник спеціалізується на живленні соками рослин родини злакових. Найбільшої шкоди завдає посівам озимої та ярої пшениці, ячменю, кукурудзи та сорго. Наявність великої кількості диких злаків на межах полів сприяє поширенню цього виду на культурні насадження.

Біологія та розвиток. Розвиток зигінідії залежить від погодних умов, особливо від температурного режиму та вологості. Зимують переважно дорослі особини у ґрунті або під сухими рештками рослин. Влітку спостерігається розвиток кількох поколінь, що дозволяє чисельності популяції стрімко зростати протягом вегетаційного періоду.

Характер пошкоджень. Живлення цикадок призводить до висмоктування клітинного соку з листків. На місцях ураження з'являються характерні світлі цятки, що з часом охоплюють весь листок. Сильно уражені рослини відстають у рості, втрачають тургор, що негативно впливає на формування зернівки та загальну продуктивність посіву.

Заходи захисту. Система захисту базується на агротехнічних методах, зокрема вчасному знищенні бур'янів та дотриманні оптимальних строків посіву. У випадках перевищення порогу шкідливості доцільно проводити обприскування посівів інсектицидами, які ефективно знищують імаго та личинок, не завдаючи шкоди корисній ентомофауні при правильному виборі препарату.