Акрокордія

Акрокордія (лат. Acrocordia) — це рід грибів, що найчастіше зустрічаються у формі лишайників на корі дерев та кущів. В агрономічній практиці їх відносять до епіфітів, які поселяються на поверхні стовбурів та гілок. Хоча ці організми не є класичними паразитами, їх надмірне поширення вказує на ослаблення захисних функцій дерева та незадовільні умови середовища.

Біологічно акрокордія є симбіотичним організмом, де гриб забезпечує структуру, а водорості здійснюють фотосинтез. Розвиток таких лишайників не призводить до швидкої загибелі рослини, проте щільний покрив на корі перешкоджає нормальному диханню дерева та може створювати сприятливі умови для перезимівлі шкідників і спор патогенних грибів.

Об'єктами ураження стають переважно плодові культури: яблуні, груші, сливи, вишні та інші дерева із товстою або пошкодженою корою. Найчастіше акрокордію можна помітити на старих, занедбаних деревах, де через відсутність обрізки створюється постійна тінь та підвищена вологість, що є критичними факторами для росту лишайників.

Основною ознакою ураження є поява на стовбурах та гілках шорстких плям, нальотів або наростів сірого, зеленого чи коричневого кольорів. Ці утворення поступово розширюються, покриваючи значні ділянки кори. Присутність лишайників часто супроводжується сповільненням росту пагонів та загальною депресією дерева через порушення газообміну в тканинах кори.

Заходи захисту та профілактики спрямовані на омолодження саду та зниження вологості навколо стовбурів:

• Проведення щорічного санітарного та формуючого обрізування для покращення аерації крони.
• Регулярне механічне очищення кори від лишайників під час вологої погоди.
• Обробка дерев фунгіцидами на основі залізного або мідного купоросу.
• Побілка стовбурів вапняним розчином для дезінфекції та захисту від колонізації.
• Підтримання високої агротехніки, зокрема своєчасне внесення добрив для посилення росту дерева.