Археоспорові гриби

Родина Archaeosporaceae належить до групи арбускулярно-мікоризних грибів, які відіграють позитивну роль у розвитку рослин, а не є хворобою. Ці гриби утворюють тісний симбіоз з кореневою системою вищих рослин, забезпечуючи перенесення поживних речовин із ґрунту безпосередньо в тканини рослини.

Біологія цих організмів полягає у формуванні гіф, які розростаються у ґрунті далеко за межі ризосфери, значно збільшуючи площу всмоктування коренів. Всередині кореневих клітин гриб утворює деревоподібні структури — арбускули, які є зонами активного метаболічного обміну між симбіонтами.

Основними культурами, які вступають у симбіоз з Archaeosporaceae, є більшість видів сільськогосподарських рослин: від польових зернових до технічних культур. Рослини, які мають розвинену мікоризу, демонструють вищу врожайність та кращу адаптацію до несприятливих умов середовища, таких як посуха або бідні ґрунти.

Умови розвитку грибів залежать від наявності живих коренів у ґрунті та стабільності агроценозу. Надмірне внесення мінеральних добрив, особливо фосфатів, може пригнічувати формування мікоризи, оскільки рослина починає менше залежати від допомоги грибів у постачанні мінералів.

Практичне значення для агрономії полягає у підтримці природного родючості ґрунту. Відмова від глибокого обробітку ґрунту та зменшення використання пестицидів дозволяють зберігати популяцію цих корисних грибів, що в довгостроковій перспективі знижує витрати на добрива.

• Підвищення доступності фосфору для сільгоспкультур.
• Збільшення стійкості до абіотичних стресів.
• Покращення структури ґрунтового агрегату.
• Зниження потреби в хімізації полів.