Бацилюс цереус

Bacillus cereus — це грампозитивна спороутворююча бактерія, що мешкає в грунті. В умовах сільськогосподарського виробництва цей мікроорганізм може діяти як опортуністичний фітопатоген, що викликає системні ураження рослин. Тип захворювання зазвичай класифікують як бактеріальне в’янення або мокра гниль, залежно від умов навколишнього середовища.

Цей збудник вражає широкий спектр культур, включаючи овочеві (томати, перець, огірки) та польові зернові культури. Бактерії проникають у тканини через пошкодження кореневої системи, які виникають при пересадці, механічній обробці грунту або через життєдіяльність грунтових шкідників.

Симптоми та ознаки ураження проявляються наступним чином:

• Швидке в’янення верхньої частини рослини під час спекотної пори дня.
• Поява вологих плям на стеблах біля кореневої шийки.
• Руйнування кореневої системи, що призводить до її загнивання та ослизнення.
• Пригнічення росту та загальне зниження інтенсивності фотосинтезу.

Розвиток та поширення хвороби активізується при надмірному зволоженні грунту. Оптимальною для розвитку бактерії є температура в діапазоні +20…+30°C. Наявність у грунті неперегнилих органічних залишків сприяє виживанню та накопиченню інфекційного навантаження, що створює постійний ризик для наступних посівів на одній і тій же ділянці.

Вредоносність Bacillus cereus полягає у суттєвих втратах врожаю та погіршенні якості продукції. Захисні заходи базуються на агротехнічних методах: дотриманні сівозміни, уникненні перезволоження, знезараженні грунту та використанні біологічних препаратів-антагоністів. Регулярний моніторинг стану кореневої системи дозволяє вчасно виявити вогнища інфекції та запобігти масовому поширенню.