Біаторелові лишайники

Родина Biatorellaceae об'єднує гриби, що функціонують як лишайники та є специфічними мешканцями кори старих дерев. З погляду агрономії, ці організми не є класичними інфекційними агентами, що викликають хвороби, проте їх присутність на штамбах дерев є важливим індикатором стану довкілля та інтенсивності догляду за насадженнями.

Біологічно ці організми є симбіотичними комплексами. Вони не проникають у глибокі шари деревини та не руйнують камбій, тому їх не можна класифікувати як патогени. Вони отримують енергію завдяки фотосинтезуючим партнерам (водоростям), а від дерева використовують лише стабільну поверхню для закріплення.

Найбільш схильні до колонізації біатореловими лишайниками плодові культури, такі як яблуня, груша, слива та горіх. Особливо часто вони спостерігаються на деревах віком понад 10–15 років, де кора стає грубою, пористою і забезпечує необхідний рівень утримання вологи для спор цих грибів.

Зовнішні ознаки присутності включають дрібні апотеції, які зазвичай ледь помітні на фоні кори. Вони виглядають як чорні або темно-коричневі крапки, що нагадують висипання. Така картина часто насторожує садівників, проте в переважній більшості випадків самі лишайники не завдають механічної шкоди тканинам дерева.

Розвиток популяцій цих лишайників відбувається у вологому середовищі при відсутності регулярної санітарної обробки штамбів. Хоча вони є безпечними, їх велике скупчення сприяє накопиченню вологи та створенню сприятливих умов для оселення шкідників. Для профілактики рекомендується:

• Проведення осінньої механічної очистки кори від відмерлих частин.
• Побілка штамбів вапняним розчином для зміни pH поверхні.
• Застосування фунгіцидів на основі міді під час періоду спокою дерев.