Гельмінтоспоріоз

Гельмінтоспоріоз — це поширене інфекційне захворювання рослин, спричинене патогенними грибами роду Bipolaris. Цей гриб уражає різні сільськогосподарські культури, серед яких переважають колосові зернові (пшениця, ячмінь), а також кукурудза. Хвороба є небезпечною через здатність швидко поширюватися та вражати всі надземні органи рослини протягом вегетаційного періоду.

Ключовими симптомами ураження є поява плям різної форми на вегетативних органах. Найчастіше спостерігаються темно-бурі або коричневі плями з чіткими межами, які з часом розростаються та зливаються. У вологу погоду на плямах з'являється характерний темно-оливковий наліт, що є спорами гриба. При ураженні колосся спостерігається побуріння лусочок, що призводить до неповноцінного розвитку насіння.

Активний розвиток Bipolaris відбувається за умов підвищеної вологості та помірних або високих температур (від +20°C до +30°C). Інфекція зимує у вигляді грибниці та спор на рослинних рештках у ґрунті, а також на насінні. Поширення патогену здійснюється вітром, дощем та через сільськогосподарський інвентар, що сприяє швидкому переходу хвороби з осередків на всі посіви.

Господарська шкідливість гельмінтоспоріозу полягає у критичному зменшенні асиміляційної поверхні листя. Внаслідок цього порушуються процеси фотосинтезу, що негативно впливає на налив зерна. Окрім кількісних втрат (зниження ваги 1000 зерен), значно страждає і якість продукції, що робить її непридатною для насіннєвих цілей та харчової промисловості.

Система захисту від хвороби базується на таких заходах:

• Протруювання насіння фунгіцидами системної дії перед посівом.
• Ретельне знищення рослинних решток, які є основними джерелами інфекції.
• Дотримання сівозміни для розриву циклу розвитку збудника.
• Моніторинг посівів та вчасне застосування фунгіцидів при досягненні порогу шкідливості.
• Використання стійких до грибкових захворювань сортів та гібридів культури.