Мала воскова міль

Blasiphalia pseudogrisella, також відома як мала воскова міль, є серйозним шкідником у бджільництві. Хоча назва може нагадувати фітопатоген, цей організм спеціалізується на руйнуванні стільників та воскової сировини, що спричиняє значні економічні збитки для пасічників та виснаження бджолиних родин.

Об'єктом ураження є стільники як у вуликах, так і в місцях зберігання суші. Гусениці шкідника прогризають ходи, живлячись воском, залишками коконів, пергою та медом. Активність личинок призводить до повного руйнування воскових конструкцій, які з часом перетворюються на сміття, обплутане павутинням.

Основними ознаками присутності шкідника є виявлення павутини на рамках, наявність дрібних отворів у стільниках та накопичення екскрементів личинок. Дорослий шкідник — це непомітний метелик сірого забарвлення, який відкладає яйця у щілини вуликів або на рамки, що зберігаються в складських приміщеннях.

Поширення молі стимулюється високою температурою повітря та підвищеною вологістю, що створює сприятливе середовище для розвитку поколінь. Найбільшу небезпеку становить зберігання негерметично закріпленої суші в темних, погано вентильованих приміщеннях, де популяція шкідника може розмножитися до критичних масштабів за лічені тижні.

• Підтримка сили бджолиних сімей.
• Регулярна выбраковка старих та пошкоджених стільників.
• Зберігання суші в умовах хорошого провітрювання або при низьких температурах.
• Використання біопрепаратів на основі бактерій для обробки рамок.
• Герметизація місць зберігання воскової сировини.

Профілактика є ключовим етапом захисту пасіки. Важливо пам'ятати, що сильна бджолина сім'я здатна самостійно вигнати моль із вулика. Тому основні зусилля мають бути спрямовані на створення комфортних умов для життєдіяльності бджіл та дотримання санітарних норм під час роботи з інвентарем.