Біссокортиціум

Біссокортиціум (Byssocorticium) — це рід базидіоміцетів, що функціонують як дереворуйнівні гриби. У контексті лісового господарства та агрономії ці гриби класифікуються як сапротрофні або слабопаразитні агенти, здатні викликати деструктивні процеси в тканинах рослин. Вони характеризуються утворенням плоских, плівчастих плодових тіл, що щільно прилягають до поверхні субстрату.

Цей гриб вражає переважно ослаблені лісові породи, включаючи хвойні та листяні дерева. За сприятливих умов патоген може поширюватися на молоді саджанці в розплідниках, особливо якщо рослини мають механічні пошкодження кори. Хоча основною функцією гриба в природі є розкладання деревини, в агроценозах він розглядається як фактор, що знижує товарну цінність деревини та життєздатність насаджень.

Симптоми ураження проявляються у вигляді нальотів на поверхні кори, які часто мають характерну бархатисту або павутинисту текстуру. Колір плодових тіл може змінюватися від яскраво-білого до кремового або жовтуватого. При глибокому ураженні спостерігається некроз кори, розвиток гнильних процесів у камбіальному шарі та поступове висихання окремих гілок або всього стовбура.

Умови розвитку біссокортиціуму тісно пов'язані з високим рівнем вологості навколишнього середовища. Гриб активно поширюється у затінених, погано провітрюваних ділянках, де накопичується волога та відсутня циркуляція повітря. Спори розносяться вітром на значні відстані, що робить профілактику особливо важливою на великих площах лісових масивів та плантацій.

Ефективні заходи захисту базуються на агротехнічних та фітосанітарних заходах:

• Проведення регулярних санітарних рубок для видалення хворих дерев.
• Очищення території від сухостою та гнилих пнів, що є джерелом інфекції.
• Забезпечення оптимальної дистанції між деревами для покращення аерації.
• Використання біофунгіцидів для обробки місць зрізів та механічних пошкоджень на стовбурах.