Біссомеруліус

Біссомеруліус (Byssomerulius) — рід грибів-ксилотрофів, що є збудниками білої гнилі деревини. У практичній агрономії та лісовому господарстві ці гриби класифікуються як агенти руйнування деревних тканин. Хоча вони здебільшого є сапротрофами, за певних умов можуть активно розвиватися на ослаблених живих рослинах, прискорюючи їхній розпад.

Об'єктами ураження стають різноманітні листяні та хвойні породи, включаючи плодові дерева в садах та паркових зонах. Гриб проникає в рослину через пошкоджену кору, незагоєні спили або ділянки, уражені морозом. Активне поширення міцелію відбувається всередині стовбура, що призводить до поступової втрати життєздатності дерева.

Основні ознаки інфекції включають зміну текстури деревини, яка стає крихкою та м'якою. При візуальному огляді можна помітити світлі смуги міцелію та утворення характерних плодових тіл на поверхні кори. У живих дерев спостерігається зменшення річного приросту, в'янення листя та поступове всихання уражених гілок.

Розвиток та поширення гриба залежать від високої вологості та наявності пошкоджень у рослини. Найбільш сприятливі умови спостерігаються в затінених, вологих місцях, де відсутня належна циркуляція повітря. Спори патогену легко переносяться потоками повітря або краплями дощу, що робить інфекцію досить агресивною за умов тривалої сирої погоди.

Вредоносність біссомеруліуса проявляється у зниженні продуктивності та стабільності деревних насаджень. Для запобігання поширенню хвороби необхідно:

• Проводити санітарну обрізку сухих та хворих гілок.
• Ізолювати місця зрізів садовими замазками або мідьвмісними препаратами.
• Забезпечувати належний догляд за ґрунтом для підтримки імунітету рослин.
• Видаляти пні та залишки деревини з території саду.