Каллоріоз

Каллоріоз — це інфекційне захворювання, що спричинюється грибами роду Calloria. Цей патоген належить до класу аскоміцетів і спеціалізується на ураженні кори та камбію деревних порід, що призводить до порушення фізіологічних процесів та поступового відмирання уражених ділянок стебла.

Хвороба найчастіше вражає ослаблені культури, для яких несприятливі погодні умови, такі як сильні морози або тривала посуха, стали стресовим чинником. Вразливими також є дерева та чагарники з механічними пошкодженнями, через які спори гриба легко проникають у глибинні тканини рослини.

Перші ознаки ураження характеризуються зміною кольору кори, яка стає темною або набуває втиснутого вигляду. З часом на таких ділянках з’являються дрібні плодові тіла у формі дисків, які є репродуктивними органами патогена. Це призводить до утворення виразок, що можуть кільцем охоплювати гілку, перериваючи рух поживних речовин.

Сприятливим середовищем для поширення Calloria є висока вологість повітря та наявність краплинної вологи на поверхні кори. Поширення спор відбувається переважно за допомогою вітру, а також комах, які переносять інфекційний матеріал між рослинами. Вологі та прохолодні пори року є піковими періодами для розвитку міцелію.

Система захисних заходів проти каллоріозу базується на інтегрованому підході до догляду за насадженнями:

• Проведення санітарної обрізки та видалення сухих або уражених гілок.
• Ретельна дезінфекція місць зрізів мідьвмісними препаратами або спеціальними садовими замазками.
• Покращення аерації крони для зниження рівня вологості в прикореневій та стебловій зоні.
• Використання фунгіцидів для обприскування вразливих культур у критичні періоди розвитку патогена.

Господарське значення хвороби полягає в значних втратах урожаю та зниженні декоративної чи виробничої цінності насаджень. Без вчасного втручання каллоріоз може спричинити масову загибель окремих гілок, що вимагає серйозних витрат на відновлення здоров'я саду та попередження розповсюдження інфекції на здорові екземпляри.