Цератоцистозна гниль деревини

Збудником цієї хвороби є гриб-аскоміцет Ceratocystis pirilliformis. Цей мікроорганізм спеціалізується на ураженні внутрішніх тканин деревини, порушуючи фізіологічні процеси переміщення поживних речовин та вологи. Тип хвороби визначається як глибоке інфекційне ураження, що веде до поступового руйнування структури стовбура або гілок.

Найбільш чутливими до дії цього патогену є плодові дерева, зокрема представники родини Розові. Гриб активно розвивається в паренхімних тканинах, поступово поширюючись на провідні пучки. Вразливими є дерева будь-якого віку, особливо ті, що мають відкриті рани або морозобоїни на стовбурі.

Основні ознаки інфекції включають передчасне пожовтіння листя, уповільнення росту пагонів та формування темних зон некрозу на поверхні кори. У внутрішніх тканинах деревини при розрізі чітко видно зони зміни забарвлення — від світло-коричневого до майже чорного, що свідчить про глибоке проникнення міцелію в деревину.

Сприятливі умови для розвитку патогену включають високу вологість середовища та температурний режим у межах 18–25 градусів за Цельсієм. Гриб активно розмножується та поширюється спорами через природні тріщини, рани від граду або пошкодження, спричинені комахами-ксилофагами, які є основними векторами хвороби.

Шкодочинність Ceratocystis pirilliformis проявляється у втраті продуктивності дерева та його поступовому відмиранні. Профілактичні заходи мають бути спрямовані на створення умов для швидкого загоєння ран:

• Видалення всіх частин дерева, що мають ознаки некрозу.
• Використання фунгіцидних засобів для захисту місць зрізів.
• Забезпечення оптимального живлення дерев для підвищення імунітету.
• Контроль за чисельністю комах-шкідників, що пошкоджують кору.