Церкоспороз конюшини

Церкоспороз конюшини є небезпечним грибковим захворюванням, збудником якого виступає патоген Cercospora zebrina. Цей гриб спеціалізується на ураженні надземних частин рослин родини бобових, зокрема різних видів конюшини, спричиняючи значні втрати зеленої маси.

Основним господарем цього патогена є конюшина лучна та повзуча. Захворювання здатне вражати посіви протягом усього вегетаційного періоду, починаючи з ранньої весни і до пізньої осені, що робить його одним із найбільш поширених факторів зниження якості кормових трав у сільському господарстві.

Візуальні ознаки ураження включають появу дрібних плям, що поступово набувають коричневого або червонувато-бурого відтінку. Плями часто оточені світлим ореолом або темною облямівкою. З часом уражені ділянки відмирають, листя жовтіє та засихає, що призводить до загального виснаження рослин та зниження їхньої зимостійкості.

Розвитку інфекції сприяє висока вологість повітря та температура в межах +20…+25°C. Гриб поширюється за допомогою конідій, які легко переносяться вітром на великі відстані. Джерелом первинної інфекції зазвичай виступають рослинні рештки, що залишилися в ґрунті після збору врожаю, а також заражене насіння.

Система захисту базується на поєднанні агротехнічних та хімічних методів. Рекомендується:

• Дотримання просторової ізоляції між полями конюшини різних років.
• Якісна оранка ґрунту з глибоким загортанням решток.
• Використання стійких до церкоспорозу сортів.
• Застосування системних фунгіцидів під час інтенсивного росту травостою.