Хроматієві бактерії

Chromatiaceae (хроматієві) — це родина фототрофних сірчаних бактерій, які відіграють значну роль у біогеохімічних циклах ґрунтів та водних екосистем. Хоча вони не належать до класичних патогенів, що викликають інфекції рослин, їхня присутність у агроценозах часто є індикатором несприятливих для сільськогосподарських культур умов, пов'язаних з анаеробіозом та накопиченням сірководню.

Ці бактерії належать до фізіологічної групи пурпурних сірчаних бактерій. Вони здатні до фотосинтезу в анаеробних умовах, використовуючи сірководень як джерело електронів. Для їхнього активного розмноження необхідне поєднання світла та середовища, бідного на кисень, що найчастіше спостерігається в умовах надмірного зволоження ґрунтів або при неналежній якості дренажної системи на полях.

Найбільш чутливими до таких умов є культури, що вирощуються на заливних полях, зокрема рис. Наявність нальоту пурпурового або червонуватого кольору на поверхні води або на кореневій системі свідчить про активність цих мікроорганізмів. Це непряма ознака того, що в зоні коренів накопичуються продукти розкладання, які створюють токсичне середовище для рослини та перешкоджають нормальному поглинанню мінералів.

Вредоносність бактерій проявляється у пригніченні розвитку рослин. Коли рівень сірководню зростає, коріння перестає отримувати необхідний кисень, що призводить до затримки росту, хлорозу листя та зниження імунітету рослини до справжніх фітопатогенів. Фактично, хроматієві бактерії виступають біологічним маркером стресового стану ґрунтового середовища, яке потребує негайного втручання агронома.

Основними заходами профілактики є оптимізація водного режиму на ділянках. Важливо:

• Забезпечення ефективного дренажу для уникнення застою води.
• Видалення надлишку неперегнилих органічних залишків, що сприяють розвитку сірчаних бактерій.
• Регулювання рівня окислювально-відновного потенціалу через внесення мінеральних сполук, що сприяють оксигенації ґрунтового розчину.